Історична довідка: «Хотин такий один»

         Перша писемна згадка про Хотин відноситься до кінця ХIV ст., коли “на Днестре Хотень” фігурує як сформоване місто в “Списке русских городов дальних и ближних”, поміщеному у давньоруському літописі. Але історія фортеці і міста значно давніша, про що красномовно свідчать археологічні та нумізматичні матеріали.

         Дослідженнями встановлено, що перші поселення на його околицях з’явилися ще в пізньопалеолітичний час (35-10 тис. років тому). В добу енеоліту (трипільська культура – IV-III тис. до н.е.) тут вже існувало декілька селищ. Життя на берегах ріки продовжувалося і в ранньозалізний вік (І тис. до н.е.), але найбільша кількість пам’яток, знайдених в Хотині, відноситься до слов’янського (VI-X ст.) та давньоруського (XII-перша половина XIII ст.) часу.

         Під стінами Хотинської фортеці відбулося чимало подій, які на десятиліття, а той століття визначали паритети європейської політики, вона була важливим стратегічним пунктом, володіння яким дозволяло здійснювати успішні міжнародні відносини та відкривало шлях до торгівлі із Сходом. Тому фортеця неодноразово ставала „яблоком роздору” між сусідніми державами. Її укріплення намагалися захопити турецькі війська у 1476 р., частково зруйнували загони польського графа Я.Тарновського у 1538 р., знову штурмували польські війська А.Ласького. Поблизу фортеці готував похід на столицю молдавського князівства, організатор першої козацької Січі Д.Вишневецький (Байда).

         Саме тут відбулася знаменита Хотинська війна 1621 р., коли об’єднані польсько-козацькі сили під керівництвом коронного гетьмана Яна Ходкевича й королевича Владислава (майбутнього короля Владислав IV) та гетьмана запорізького козацтва П.Сагайдачного завдали поразки турецькій армії Османа ІІ. Хотинська битва та підписаний під стінами фортеці Хотинський мир, на думку багатьох дослідників, врятували тоді Західну Європу від турецького поневолення. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотині в 1650 та 1653 рр. перебували війська Богдана Хмельницького, які брали активну участь у Жванецькій облозі.  

         1673 р. біля Хотина польськими військами під командуванням коронного гетьмана (майбутнього короля) Я.Собеського знову були розбиті турецькі частини, але незабаром фортецею і місто було повернуто Османській Порті.

         В 1711-1718 рр. турецька адміністрація провела реконструкцію фортеці, значно розширивши її площу і збудувавши додаткові вали з бастіонами та рови. Протягом XVIII-XIX ст. під стінами Хотинської фортеці Російська держава виборювала можливість виходу до Чорного моря. Її величні укріплення стали знімальним майданчиком для багатьох кінофільмів. Зокрема, кінострічок „Захар Беркут”, „Гадюка”, „Співробітник ЧК”, „На війні як на війні”, „Могила лева”, „Д’артаньян і три мушкетери”, „Русалонька”, „Біля чортового лігва”, „ Глоріятуга”, „Легенда про доблесного рицаря Айвенго”, „Чорна стріла”, „Стара фортеця”, „Стріли Робін Гуда” „Ясса”, „Тарас Бульба” та численних документальних фільмів.   

         У ХІХ-ХХІ ст. Хотинська фортеця перетворюється у туристичний об’єкт, оглянути який приїжджають сотні тисяч туристів.