Хронологія подій

       Назва міста, ймовірно, походить від дієслова «хотіти» («хотинь»), тобто бажати: це місце завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли у нашому красивому й багатому краї (інші версії пояснюють походження назви міста від словянського імені Хотин або від імені вождя Котизона)       

       Ще одна версія стверджує, що один чоловік Хо побудував тин, огорожу, і сусіди почати його називати та ту місцевість Хотин, Хотином.

          I ст. н. е. Через територію села Гордівці проходить Троянів вал, який тягнеться вздовж Дністра на 4 км.

          II - VI ст. У селах Пригородок, Перебиківці, Дарабани, Долиняни, Атаки, Клішківці, Колінківці, Зарожани виявлено ранньослов'янські поселення черняхівської культури.

          VI - VII ст. Виявлено в східній частині Хотина слов'янське поселення.

          З X по XI ст. В Хотині було укріплене поселення слов'ян-тиверців, житла були напівземлянкові.

          З X по XI ст. Хотин входив до складу Київської Русі.

          На початку XI ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин.

          1199 р. Місто входить до Галицьке - Волинського князівства.

          В Хотині в 40-50-х роках XIII ст. генуезці збудували фортецю. Замість дерев'яних побудували кам'яні укріплення. Кам'яна фортеця відігравала важливу роль у боротьбу проти турецьких і татарських завойовників. Розвиваються ремесла (гончарне, ткацьке, ковальське, прядильне тощо).

          10 лютого 1310 р. Один з документів Ватикану згадує про існування єпископа "da Chocina".

          В 1250-1264 рр. збудована кам'яна церква за часів Данила Галицького.

          1359 р. Перші згадки про фортецю Хотин у турецьких джерелах. В цей час фортеця була власністю воєводи Петру І.

          Від 1373 р. Хотин увійшов до складу Молдавського князівства та згодом став важливим прикордонним, митним і торговельним пунктом на північних кордонах.

          У 1387 р. Про Хотин згадують у документах начальники (чи коменданти) фортеці, яких постійно у той час було двоє.

          1395 р. У додатку до "Воскресенской летописи", відомий під назвою "Список городов русских ближних й дальних", де в переліку міст є і згадка про Хотин (на Днестре Хотень).

          З лютого 1397 р. У латинській грамоті вперше згадується про хотинського старосту - "Stephanus de Chotin".

          XV ст. Через м. Хотин проходив торговий шлях з Молдавії у Польщу і Кам'янець -Подільський.

          XV ст. Проводилась реконструкція Хотинської фортеці. Первісні кам'яні укріплення засипали землею і перекрили новими кам'яними стінами.

          Упродовж XV-XVI ст. Хотинська фортеця була резиденцією молдавських господарів. Хотин потрапив у васальну залежність до султанської Туреччини, яка перетворила фортецю на один із своїх військових форпостів.

          XV-XVII ст. Територія Північної Буковини визначалась як Чернівецький та Хотинський повіти.

          8 жовтня 1408 р. У грамоті молдавського князя, воєводи Олександра Доброго згадується, що "у Хотіні" є митниця.

          1433 р. Ян із Хотина включений до числа високопоставлених сановників Польського королівства.

          1444 р. Фортецею Хотин керує воєвода Штефан II. Воєвода Александру Бун який остаточно сформував Молдавську державу, встановив митний збір „за коней, що їдуть до Кам'янця" у розмірі 2 грошів. За часів керівництва воєводи Штефана II про фортецю Хотин вперше згадувалось у 1444 р. Однак, незважаючи на те, що точну дату збудування фортеці встановити не вдалося, її засновником вважають воєводу Александру Бун, і це припущення є досить вірогідним. Під стінами фортеці армія турків вперше з'явилася за часів воєводи Штефана Маре

          1459 р. Латинський документ позначає Хотин як містечко з ринком.

          1457 - 1504 рр. При молдавському господарі Стефані Великим III, закріпаченими селянами було зведено кам'яні стіни Хотинської цитаделі.

          9 жовтня 1467 р. У таборі під Хотином написано лист-звернення до Польщі, Молдови, Московії з закликом до об'єднання в боротьбі проти турків.

          1476 р. Хотинці відбили напад турецьких військ султана Мухамеда II.

          1470 - 1497 рр. Пиркалабами (старостами) Хотина були Влайкул, Мушата, Теодор.

          1490 - 1492 рр. Спалахує антифеодальне та антипольське повстання під приводом селянина Мухи і Андрія Борулі.

          Весна 1491 р. В буковинських лісах формується повстанський загін на чолі з Андрієм Борулею.

          1491 - 1492 рр. У підвальному приміщенні Хотинської фортеці, яке примикає до східної стіни замку, знаходилась в'язниця, де чекали своєї страти селянський ватажок Андрій Боруля та інші повстанці.

          1498 - 1501 рр. Два старости: м. Хотина - Теодор, Хотинської фортеці - Негрила.

          У XVI ст. Деякий час Хотин перебував під владою Польщі, потім знову Молдавського князівства (у васальній залежності від турків).

          Середина XVI ст. В Хотині щорічно проводилися великі ярмарки.

          1500 р. Хотинець Іван проходив до Молдови з метою зміцнення і поширення дружніх відносин між Московією і Україною.

          1524 р. Біля с. Тарасівці Хотинського повіту молдавський господар при допомозі місцевого населення розбив 4-тисячний загін турків.

          Хотин був адміністративним центром воєводств і всі політичні рішення приймались у цьому місті. У фортеці в 1527 р. помер воєвода Штефаніца

          Влітку 1538 р. Польські війська здобули Хотинську фортецю. Під час облоги замку польськими військами на чолі з графом, гетьманом Яном Тарновським фортеця зазнала великих руйнувань, було знищено частину стін і башт фортеці. У 1540-1544 рр. їх відбудували та значно розширили за часів господаря Петра Рареша.

          В 1563 році, 500 козаків на чолі з легендарним князем Дмитром (Байдою) Вишневецьким

зайняли фортецю і почали переговори з молдавським господарем про спільний виступ проти Туреччини.

          1563 р. Повстання ремісників Хотина і селян навколишніх сіл. Повстанці оточили біля фортеці молдавського господаря Герклида Деспота, вимагаючи зменшення податків.

          У 1585 р. Французький мандрівник Франсуа Пав'є згадує про наявність великого ринку у Хотині.

          У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії і Трансильванії Міхая Хороброго захопили Сучаву, господар Молдов Ієремія Мовіла (дядько майбутнього київського митрополита Петра Могили), з оточенням і колишнім на той час правителем

          У 1617 р. польська армія, яка втручалась у справи Молдови, захопила фортецю Хотин, що

була у підпорядкуванні цієї країни.

          18 листопада 1613 р. Ханский убив Лозинського, сина начальника фортеці Хотин, брата домни.

           25 листопада 1614 р. Король Сигизмунд III наказав віддати фортецю Хотин господарю Молдавії Томші, що і було зроблено.

          10 вересня 1615р. Татари підійшли до міста в обідню пору, пробули ло опівночі, та й пішли переправившись через річку Дністер. Вививши при цьому з собою дуже велику здобич.

          12 листопада 1615 р. на Хотинській дорозі посадили на кіл одного гайдука з жінкою, тому що при них знайшли змовницькі ("шпионские") листи від молдавського господаря Томші.

          У 1615 р. польські війська зайняли Хотин.

          1617 р. Польська армія захопила фортецю Хотин, що була у підпорядковані Молдови.

          2 вересня 1620 р. молдавський господар Каспер Грациані передав в руки полякам фортецю Хотин.

          7 жовтня 1620 р. Хотин захопила Турецька армія на чолі з Османом II, потіснивши польського коронного гетьмана С. Жолкевського.

          20 червня 1621 р. Кароль Ходкевич, коронний гетьман, воєвода віленский, з ЗО тисячами чоловік пройшовши в стороні від Кам'янця-Подільського зупинився коло Хотина.

          2 вересня 1621 р. османська армія прибула до стін фортеці.

          У вересні - на початку жовтня 1621 року під Хотином відбулася битва, козацьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним разом з польським військом, очолюваним Яном Королем Ходкевичем, перемогли турецько-татарську армію султана Османа II.

          24 вересня 1621 р. у фортеці помер від поранення і наступного зараження крові гетьман Король Ходкевич, оборону фортеці очолив Станіслав Любомирський.

           9 жовтня 1621 р. Султан Осман II уклав з представниками Речі Посполитої Хотинський мир. Хотин який захопили поляки, був повернутий Молдові.

          10 квітня 1622 р. Помер гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний.

          1650 р. Українські козаки, під приводом Богдана Хмельницького, визволили Хотин.

          1653 р. Битва під Жванцем. Козацько - молдавське військо під приводом Тимоша Хмельницького та Василя Лупула виступило проти турків.

          У результаті переслідування Георгом Стефаном у 1635 р. у стінах Хотина опинився воєвода Василь Лупул, який через нестачу сил для захисту та харчових запасів не зміг утриматися і прийняв турецьке підданство, щоб врятуватися. А принц Трансільванії Георгій Ракочій II, не отримавши дозволу від Стамбула, в 1658 році почав вторгнення на територію Польщі. Тому османський уряд негайно вжив заходів, призначивши Мелек Агмед Пашу командиром 87 тис. війська разом з 47 тис. татарськими вояками з Буджака, і відрядивши на допомогу полякам. Про це Евлія Челебі писав: „Гетьман фортеці Хотин та його бояри подарували командиру 3 тис. овець, 1 тис. биків, 100 діжок меду та 100 діжок олії - це був багатий регіон".

          У ті часи навколо фортеці був величезний рів довжиною 1500 кроків та 80 веж, двоє воріт, що виходили на Дністер. В середині - понад 70 будинків без присадибних ділянок та 50 крамниць. Евлія Челебі ще зазначав, що в межах стін фортеці ще був монастир під назвою „Стефанський", збудований у XV ст. Пізніше його зруйнували та побудували на його місці церкву ім. Штефана Маре.Біля фортеці з'явилося прикордонне містечко, у якому процвітала торгівля.

          Ще в 1585 р. французький мандрівник Франсуа Пав'є (Ргапсоіз Рауіе) відмітив наявність великого ринку в Хотині. Північна частина річки зі сторони поляків, а особливо зі сторони козаків, була ареною чисельних війн.

          У 1670 р. Польський поет Вацлав Потоцький написав поему про Хотинську війну.

          1672-1676 рр. - війна Польщі і Туреччини. Фортеця під володінням турків.

          11 жовтня 1673 р. коронний гетьман Ян Собеський та воєвода Штефан на чолі 30- тисячного польсько-молдавського війська вщент розгромив у Хотині 40-тисячну турецьку армію Кьопрюлю Агмеда Паші та захопили Хотин. Під час цього бою візир Гусейн Паша. Губернатор сімістрійського регіону був полонений принцем Радзівілем та страчений.

          У 1673 р. фортеця повторно перейшла до рук поляків. Це сталося напередодні походу турецького війська до Кам'янця. Але у 1674 р. Хотин знову був повернений до своїх володарів".

          22 серпня турецька армія підійшла до стін Хотина і розташувалася на пагорбі поблизу цього міста. Сюди прибуло військо хана Джанбей Прая (1610-1623) і урочисто об'єдналося зі згаданою армією. Перед Хотином зайняли свої позиції також табори християнських військових сил.

          11 грудня 1673 р. під Хотином загинув батько Пилипа Орлика Степан Орлик.

          У 1674 р. Хотин знову повернули собі турки.

          На початку XVIII століття туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Хотинська округа була безпосередньо включена до складу Османської імперії. У результаті всіх цих воєн фортеця Хотин була зруйнована. Воєвода Димитрашку Кантакуціно (1674-1675рр.) запропонував польським та німецьким силам, що довгий час отримували підтримку османської армії, знищити такі фортеці як Неамт, Сучава та Хотин, що на північному кордоні Богдану. Як розповідає літописець Неджульдже (Уаіс'апьуіз №сшсе), наказ Кьопрюлю Фазил Агмеда Паші щодо цих дій було виконано: Хотин обсипано порохом для рушниць, обкладено вибухівкою, внаслідок чого фортеця „полетіла у повітря". Без сумніву, повністю вона не могла бути знищеною, хоч другорядні частини і втрачено. Однак, загалом, середньовічні захисні споруди можна побачити ще й сьогодні.

          1711 р. Прутський похід Російської армії. Поразка російсько-молдавських військ під Сталинештами від турків. Турки зайняли Хотин, відвоювавши у Польщі, і перетворила його на центр адміністративного району —Хотинську райю.

          10 липня 1711 р. Петро І з с. Станілешти (Нові) Хотинського повіту надіслав Сенату (у Петербург) листа з повідомленням, що його 38-тисячна армія оточена 200-тисячним турецьким військом під керівництвом Балтаджі - паші.

          У цей час головнокомандуючий військом у фортеці Аккерман Абді Паша зустрівся з колишнім королем Польщі Станіславом Лещинським з метою підтримки його для повернення на трон. Коли він побачив потужні ворожі сили, то був задоволений тим, що Хотин завойований у 1713 р. Пізніше, за пропозицією шведського короля Карл XII, за іншою версією воєводи Миколая Маврокордата (1711-1716), а ще за іншою - найбільш вірогідною, головнокомандуючого губернатора Галепської області Мустафу Паша було призначено великим візиром Джін Алі Пашою, щоб перевірити увесь Хотинський регіон та встановити: скільки годин займає дорога з одного кінця до іншого, скільки є населених пунктів.

          У 1714 р. до цього регіону приєдналася і північна частина Чернівецької області.

          У 1715 р.на території Богдану були вжиті заходи проти атак з півночі. З числа обраних яничар Мустафа Ага став першим турком-оборонцем Хотина. Він особисто та з допомогою молдованів розпочав реставрацію та розбудову Хотина.

          1712-1718 рр. Турецький уряд реконструював (при допомозі французьких інженерів) Хотинську фортецю (було викопано рови, вимуровано камінням вали з багатьма бастіонами). В цей час Хотинська фортеця стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи.

          25 березня 1722 р. у Хотині перебуває Пилип Орлик.

          У серпні 1734 р. У Хотині перебував син Пилипа Орлика Григор Орлик.

          17 серпня 1739 р. Під селом Ставучани (Ставчани) відбулася битва між російськими під командуванням Б.К.Мініха і турецькими військами.

          19 серпня 1739 р. Російські війська оволоділи Хотином. Турецький гарнізон звільнив Хотинську фортецю, Начальник гарнізону Колчак-паша зняв з фортеці турецький прапор, здав від неї ключі і особисту зброю генерал - фельдмаршалу Христофору Мініху. Комендантом фортеці призначено генерал-майора Хрущова.

          21 серпня 1739 р. Російська армія святкувала перемогу під Ставчанами і Хотином.

          18 вересня 1739 р. Згідно Білгородського договору Хотин повернуто Туреччині. Причина: Австрія уклала сепаратний мир з Туреччиною, а Росія побоювалася активних дій з боку Швеції.

          15 квітня 1769 р. Головнокомандуючий російською дністровською армією генерал — анкер О. М. Голіцин перейшов Дністер, потіснивши турецький загін біля с. Новоселиця.

          18 квітня 1769 р. Відбулася битва під Хотином. Російська армія О.М.Голіцина атакувала фортецю.

          19 квітня 1769 р. Князь О. М. Голіцин у Великдень (день Пасхи) розбив турків під Хотином, але на облогу фортеці не наважився.

          10 вересня 1769 р. Після неодноразових поразок, заподіяних військом Алі - Моловаджи -паші, російські війська штурмом заволоділи Хотином і фортецею.

          18 вересня 1769 р. Хотинщина звільнена з під турецького володіння. Командуючий російською армією був П.О.Рум'янцев.

          21 липня 1774 р. За Кючук - Кайнарджинським мирним договором Хотин повернутий

Туреччині.

          1787 р. Російська армія у союзі з австрійськими військами заволоділа містом Хотином.

          19 вересня 1788 р. Хотинською фортецею володіла австрійська армія під командуванням Емпта та війська російського генерала Салтикова.

          13 листопада 1806 р. З Жванця генерал - лейтенант Єссен розпочав Блокаду Хотина.

          13 листопада 1806 р. З с. Брага командир корпусу, князь Долгорукий, перейшовши Дністер, зайняв передмістя Хотинської фортеці Румня, Комендант Нахмед - паша (Мехлер - паша) здав фортецю.

          26 листопада 1806 р. генерал Міхільсон з царськими військами входить до Хотина. 1806-1812 рр. Але лише після російсько-турецької війни Хотин увійшов до складу Росії і став повітовим центром Бессарабської губернії. Відступаючи, турки майже повністю знищили Хотин, який потім поступово став відбудовуватись.

          28 травня 1812 р. За Бухарестським мирним договором завершилася російське - турецька війна 1806 - 1812 рр. Хотин відійшов до Росії, у складі якої він перебував до 1918р.

          В 1826 році Місту Хотину був наданій герб: в золотому полі срібна тривежева цитадель, супроводжена вгорі срібним рівнораменним хрестиком над двома схрещеними шаблями - символами захисту краю від ворогів. На передній вежі півмісяць на держаку, а на держаках обох крайніх веж - застромлені бунчуки.

          1830 - 1835 рр. За проектом архітектора Штауберта на території фортеці було збудовано нову гарнізонну церкву св. Олександра Невського.

          1856 року Уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об'єкту. Фортеця втратила своє військове значення і передається місцевій владі.

          1889 р. У Хотині знайдено скарб західноєвропейських монет XIII ст.

          1914 - 1915 рр. У Хотині дислокувалися частини 8-ї російської армії Південно – Західного фронту періоду Першої світової війни.

          1916 р. м. Хотин було одним з опорних пунктів російської армії для підготовки і здійснення Брусилівського прориву.

          Квітень 1917 р. У частинах 8-ї почали створюватись полкові комітети та виникають Ради солдатських депутатів.

          5-18 квітня 1918 р. у Хотині й інших місцевостях повіту відбувалися збори, на яких учасники вимагали приєднання до УНР.

          10 листопада 1918 року в Хотин вступили війська королівської Румунії.

          1 лютого 1919 р. в Хотин увійшли румунські війська, вчинивши розправу над мирним населенням. Хотин упродовж 22 років став повітовим центром Румунії.

          1930 р. за переписом у Хотині проживало 15 334 особи.

          1940 р. у Хотині проживало 7 000 осіб.

          28 червня 1940 р. Хотин зайняли радянські війська, з цього часу місто у складі СРСР.

          7 серпня 1940 р. утворено Чернівецьку область УРСР із включенням до неї Чернівецького та Хотинського повітів.

          4 листопада 1940 р. Верховна Рада СРСР видала указ, за яким від Хотинського повіту до Молдовської РСР відійшло 76 населених пунктів, у котрих проживало 142 949 осіб.

          6 липня 1941 - 4 квітня 1944 рр. увірвалися німецько-румунські війська та окупували місто.

          Липень - серпень 1941 р. У Хотині, Сокирянах та інших містах створили концентраційні табори.

          Серпень 1941 р. У Хотині створена молодіжна підпільна організація на чолі з Кузьмою Галкіним.

          1941 - 1944 рр. Було спалено у Хотині окупантами 2573 будинки.

          З квітня 1944 р. було визволено Хотин від німецько-румунської окупації.

          1946 - 1947 рр. Голодомор на Хотинщині.

          Червень 1969 р. У м. Хотині в урочистій обстановці відкрито пам'ятник – обеліск керівникам Хотинського підпілля.

          1970 р. населення Хотина становило 11 900 жителів.

          У вересні 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного.

          Листопад 1997 р. Леонід Каденюк із с. Клішківці Хотинського району став першим космонавтом незалежної України.

          19 грудня 2000 р. У Хотині відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 1000-літтю Хотина.

          28 травня 2002 р. Національний банк України, продовжуючи серію "Стародавні міста України", увів у обіг ювілейну монету "1000 років м. Хотин" номіналом 5 гривень.

          У квітні 2009 року розпочалось будівництво культурно-історичного центру «Фортеця Гетьманів».