КАВА „ПО-ХОТИНСЬКИ” 

       Коли з’явилася кава на Україні? Де, вперше на наших землях зварили цей чудовий і ароматичний напій? Відповідь на це питання є однозначною. У місті Лева вас будуть переконувати, що каву місцеві жителі вживають віддавна. За їх розповідями перші кав’ярні у м. Львові з’явилися задовго до відкриття у 1683 р. першого „кафе” у Відні галичанином Ю.Кульчицьким. Про столітні кофейні традиції розкажуть вам у Кам’янці-Подільському, Мукачеві, Ужгороді та інших містах.
       

       Але найбільш правдоподібною нам видається теза про „Хотинський слід” кавоманії на Україні. Її підтверджують, як легендарні оповіді, так й історичні та археологічні матеріали. Появу кави у Хотині слід відносити до періоду перших турецьких вторгнень на землі Подністров’я.
Навесні 1476 р. на землі молдавського князівства рушило 200 тисячне військо турецького султана Мехмеда ІІ, який прагнув відновити сплату данини господарем країни Штефаном ІІІ. У декількох сутичках були розбиті молдавські війська і турки приступили до облоги фортець князівства. Дійшли їх частини і до Хотина. Захопити відразу Хотинську твердиню їм не вдалося і вони розпочали облогу. Проте і вона виявилася невдалою, захисники фортеці мужньо оборонялися, а нестача провіанту і фуражу змусила завойовників відступити.
       Про їх відступ і спустошення земель краю завойовниками красномовно розповідають численні легенди записані в селах Хотинщини. В одній із них йде мова про те, що під стінами фортеці „... оборонці знайшли в покинутому турецькому обозі мішок із дивними зеленими зернами. Спочатку їх спробували їсти, але вони виявилися неприємними на смак, потім їх давали коням і домашній худобі, але й вони не хотіли цих зерен.        Тоді один із місцевих жителів, який побував у турецькому полоні обжарив зерна на вогні і приготував напій, яким насолоджувалися яничари. Всі хто його скуштував не могли заснути й були досить збудженими.        Особливо сподобався напій фортечній сторожі, яка пильно охороняла підступи до укріплень”. За таких обставин у Хотині, як розповідає легенда, вперше скуштували каву. 
       Підтвердженням легенди послугували археологічні матеріали виявлені на території фортеці у 2006-2007 рр. Зокрема, у внутрішньому дворі цитаделі, поблизу в’їзних воріт, там, де свого часу височіла одна із башт, були знайдені цікаві знахідки. Серед них особливу увагу викликали уламки невеликих фаянсових та фарфорових посудин із різноманітною та витонченою орнаментацією. Пошук аналогів знахідкам показав, що це – філіжанки для кави. На денцях окремих із них були арабські літери та китайські ієрогліфи. Монети й супутній археологічний матеріал засвідчили, що фарфорові посуди датуються другою половиною XV – початком XVI ст. Отже можемо говорити про вживання кави хотинчанами у цей час і легендарна оповідь має підгрунття.
       Під час археологічних робіт, предмети пов’язані із приготуванням і вживанням кави, трапилися і в нашаруваннях ХVII-XVIII ст., де вони найбільш численні. У цей час, особливо в роки входження Хотина до нахіє (райї) Османської імперії, кава стає розповсюдженим напоєм у місті. А символ кавоваріння – кофейник, увіковічений на мурах фортеці (північно-західна стіна) турецькими зодчими, які відновили зруйновану стіну, й сьогодні нагадує про те, що Хотин, очевидно, найдавніший центр кавоваріння на Україні.