Назад 

       Хмельницький Тимофій Богданович            (в історичних джерелах Тиміш, Тимош)

Народився: 1632 року

Помер: Помер:5(15).9.1653 року

       Український військовий і політичний діяч під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57. Старший син Б.Хмельницького.

       Лютий-березень 1648 р. - внаслідок переговорів гетьмана Б.Хмельницького з Кримським ханом Ісламом-Гіреєм III і укладення угоди про спільну боротьбу проти Польщі Тимош залишили заручником у Бахчисараї.

       1648 р. - Тимош був чигиринським сотником і разом із батьком брав участь у походах української армії в Галичину, Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Батозькій битві 1652, під час яких відзначився відвагою і хоробрістю. Після здобуття українськими військами столиці Молдови Ясс, укладено українсько-молдовський союз, для зміцнення якого Тимофій одружився з дочкою В.Лупула — Розандою.

       Союз України з Молдовою викликав занепокоєння у трансільванського князя Юрія II Ракоці і волоського господаря М. Бесараба, які, об'єднавшись із загонами претендента на молдовський престол канцлера (логофета) Стефана Георгіцу, розпочали війну проти В.Лупула.

       Квітень 1653 р. - об'єднані сили противників В.Лупула захопили Ясси і посадили на молдовський престол С.Георгіцу. На допомогу В.Лупулу прийшла українська армія на чолі з Хмельницьким, яка 21-22.4(1-2.5).1653 розгромила загони С.Георгіцу під Яссами. Намагаючись закріпити успіх, Хмельницький розпочав наступ на Волощину, проте 17.5. зазнав поразки у битві під Фінтою і змушений відступити. Намагаючись допомогти своєму тестеві, загони якого було оточено об'єднаними волосько-польськими силами у Сучавській фортеці (тепер Румунія), Т. на чолі 9-тисячного козацького загону 10.8. прорвався до міста.

       1653 р. - битва під Жванцем. Козацько - молдавське військо під приводом Тимоша Хмельницького та Василя Лупула виступило проти турків.

       2(12).9.1653 - під час захисту фортеці Тимоша було смертельно поранено. Після смерті Тимофія сучавський гарнізон під керівництвом колишнього полковника І.Федоренка продовжував оборону фортеці й змусив противника 9(19).9. підписати почесні умови перемир'я, за яким козаки в повному озброєнні вийшли із Сучави і забрали з собою тіло Тимофія 22.10. скорботний кортеж прибув до Чигирина.

       27.12.1653 (за ін. дан.- 30.12.) - Т. поховали у церкві в Суботові.

Назад