Екскурс в історію
Яцько Бородавка-Неродич
рік народження: невідомий
помер: 1621 року
Гетьман запорізького козацтва.
Кінець 1619 р. - Обраний виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту (див. Раставицька угода) і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник П.Сагайдачного. За свідченням російських прикордонних воєвод, очолювані Бородавка козаки хотіли визволити Україну з-під влади шляхетської Польщі. Але підготовка турецько-татарських загарбників до вторгнення в Польщу і на Україну спонукала Бородавка укласти тимчасову угоду з верхівкою реєстрових козаків на чолі з П.Сагайдачним про спільну боротьбу проти агресорів.
15-17.VI.1621 р. - в Сухій Діброві (урочище між Білою Церквою і Ржищевом) відбулася загальна рада реєстрового і нереєстрового козацтва, на якій вони прийняли пропозицію польського сейму взяти участь у війні проти турків. Рада доручила Бородавка командування 40-тисячним козацьким військом. Після ради козацьке військо на чолі з Бородавка вирушило в похід на Молдавію. Під час боїв проти турецько-татарських військ між Дністром і Прутом козаки дізналися, що польсько-шляхетський уряд веде переговори з Туреччиною про припинення війни. Тому, боячись зради з боку польсько-шляхетського командування, Бородавка не хотів з'єднувати козацькі загони з польсько-шляхетським військом, поки воно не переправиться через Дністр і не розпочне воєнні дії проти турецько-татарських військ. Лише після припинення переговорів та переходу польсько-шляхетського війська за Дністер Бородавка погодився вирушити з військом до Хотина. Рада ухвалила рiшення направити козацьке вiйсько на чолi з гетьманом Бородавкою у Молдавiю, а Сагайдачного - у Варшаву на переговори з польським королем. Досить активно дiяло козацьке вiйсько Бородавки. У липнi - першiй половинi серпня невеликi козацькi загонирозiйшлися по територiї Молдавiї й розгорнули активнi воєннi дiї. Вони спалили села в околицях Сорок та iнших багатьох мiст i навiть розбили особисту охорону господаря.
Польське вiйсько пiд командуванням коронного гетьмана Карла Ходкевича пiдiйшло до лiвого берега Днiстра i зупинилось. Ходкевич запропонував козакам негайно приєднатись до нього i дiяти спiльно. Однак Бородавка побоювався можливого сепаратного миру полякiв з турками i вiдповiв, що дасть згоду, коли польське вiйсько вступить на територiю Молдавiї. Це означало початок Польщею воєнних дiй безпосередньо проти Туреччини.
Серпень 1620 р. - коли козаки готувалися виступити для з'єднання з польсько-шляхетським військом, у козацький табір під Могилів (нині Могилів-Подільський Вінницької області) прибув з Варшави П.Сагайдачний. На скликаній козацькій раді Сагайдачний повідомив про обіцяні королем українським козакам пільги (припинення релігійних утисків, збільшення платні тощо) за участь у війні проти Туреччини. Під час ради угодовська частина козацької старшини, використавши невдоволення козаків, викликане невдачами окремих загонів у боях проти турок, а також недостачею провіанту й фуражу, домоглася позбавлення Бородавка гетьманства та обрання гетьманом П.Сагайдачного. Закутого в кайдани, Бородавка невдовзі було страчено під Хотином. Українські літописці повідомляють, що козацька старшина скарала Бородавка також за напади козаків на панські маєтки.
Багато історичних пісень повідомляють, що Бородавка гетьманував ще перед цим - після гетьмана Кішки і до 1606.
