Олексі́й Олексі́йович Бруси́лов

Народився: 19 серпня 1853 року; Тифліс, нині Тбілісі
Помер:17 березня 1926, Москва року;
— російський військовий діяч. Генерал від кавалерії (1912).
       1872 року закінчив Пажеський корпус. Проходив військову службу на Кавказі. Був учасником російсько-турецької війни 1877—1878 років.
       1883 року закінчив кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі. Надалі був її викладачем, а від 1902 року — начальником цієї школи.
       1906—1914 рр -  Брусилов начальник 2-ої гвардійської кавалерійської дивізії, командир 14-го армійського корпусу, помічник командира Варшавського військового округу, командир 12-го армійського корпусу.
Учасник Першої світової війни. Командував 8-ою армією. 
       Від березня 1916 року був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція росіян за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив.
       1916 р. - під час підготовки літнього наступу російської армії командувач фронту генерал О.О.Брусілов побував у Хотині.
       Травень — липень 1917 року -  Брусилов обіймав посаду Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця.
       1917 року - Після Жовтневого перевороту Брусилов усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні — влітку 1918 року таємно співпрацював із Білим рухом. 
       Серпень — жовтень 1918 року перебував під арештом на гауптвахті в Московському Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності. 
       Весна 1919 року перебував під домашнім арештом.
       1920 рік - на початку польсько-радянської війни  Брусилов добровільно вступив до Червоної армії.
       17 березня 1926 року - помер від запалення легенів. Брусилова поховано на Новодівочьому кладовищі в Москві.