Екскурс в історію
Олександр I Добрий (рум. Alexandru cel Bun, Александру чіл Бун)
Народився: 1375 - 1380рр.
Помер: 1432 р
— молдавський господарь, правитель Молдавського князівства в період 1400—1432 рр.
Точна дата приходу до влади Олександра Доброго невідома. Перший документ від його імені, в статусі господаря, датується 29 червня 1400 року.
Він був сином молдавського Романа I і його дружини Анастасії.
Олександр Добрий здійснював стабільну і послідовну внутрішню політику. Саме під час його правління однозначно сформувався політичний устрій країни. Господарь отримував повну свободу дій у всіх державних і військових справах.
Олександр організував адміністративну структуру, аналогічну тій, яка у той час існувала у Валахиі. Також був встановлений кордон між Валахией і Молдовою, яка пролягла на території нижньої течії Дунаю. Олександр Добрий проводив сприятливу економічну політику. Він узяв під свій контроль торгівлю. Вигідно скористався географічним положенням Молдавського князівства, через яке проходили торгівельні дороги що зв'язують причорномор'я і Центральну Європу. Торговці, проходячи через митні пункти Молдови, платили в казну значні суми грошей.
Олександр подав значну підтримку церкви.
1401 р. - константинопольське патріаршество визнало Іосифа митрополитом Молдови, тим самим, визнавши незалежність молдавської православної церкви. Господарем були засновані монастирі Бістріца (1402) і Молдовіца (1410). Під час правління Олександра був канонізований перший святий Молдавської православної церкви — Іоан Новий — мученик, який піддався тяжким тортурам, але не відрікся від християнської віри.
Зовнішня політика
На початку свого правління Олександр Добрий проводив політику зближення з Польщею.
12 березня 1402 р. - він уклав договір з польським королем Владиславом Ягайло, в якому визнав його сюзеренітет, але без утиску незалежності Молдови. Разом з литовцями і поляками молдавські загони воювали з тевтонськими лицарями, яких підтримував угорський король Сигизмунд.
8 жовтня 1408 р. - видав грамоту молдавського господаря Олександра Доброго Львівським купцям на торговельні пільги, в якій перша згадка про міста Чернівці та Хотин.
Молдавські воїни брали участь у складі союзних сил в Грюнвальдськой битві (1410) і в битві при Марієнбурге (1422). Олександр Добрий підтримував позитивні стосунки з господарем Валахиі Мірчей Старим, який за деякими джерелами допоміг Олександру зійти на престол Молдови, і литовським великим князем Вітовтом. Це зв'язки допомагали Олександру успішно протистояти Угорщині.
1420 р. - турки, що перемогли у Валахиі, прямують до фортець Килія і Четатя-Албе, але Олександр зумів відобразити цю загрозу. До кінця правління Олександра, литовський князь Вітовт зайняв ворожу по відношенню до нього позицію. Погіршуються стосунки з Угорщиною і Валахией.
1430 р. - Угорський король Сигизмунд на Луцькому конгресі отримав згоду польського короля Ягайло з питання про повернення Олександром Килії і частину прикордонних територій Валахиі. Але цього так і не сталося. Після смерті Вітовта в жовтні 1430 року, Олександр укладає новий договір з литовським князем Свідрігайло, що прийшов на зміну Вітовта. Відбувається зближення з Угорщиною. Це привело до погіршення молдавсько-польських стосунків.
1 січня 1432 р. - Олександр помер.
Після його смерті положення в країні значно погіршало із-за розбратів між наступниками на трон.
1408 р., жовтня 8, — грамота молдавського господаря
Олександра Доброго Львівським купцям на торговельні пільги
Перша згадка про місто Чернівці та митниці в Хотині
«Милостью божією ми, Александр воєвода, господар землі Молдавкої, чиним знаменито іс сим листом нашим усім, кто нань узрит єго услишит, оже єсми доконали с радцями і с містчяни Ілвовского міста і с усім посполством їх і учинили єсми уставицтво о митах у нашой землі і доконали єсми с ними; штобы ходили у нашої землі і с своїми торговлями. А мита єсми їм так поставили і улегчили, штобы давали у нашой землі мито так.»
«А кто Імет повести коні ілі кобили до Камянци, што било дати ему у Сирять, то імет дати в Дорогині, а што било дати єму у Черновці, то імет дати у Хотині. Такоже єсть мито і от кобили, яко і от коні.»
«А у Черновці от Німецкого воза мито чотири гроші, а от Ормінского воза шесть гроші; от скота один грош, от десять свинїй один грош, от десять овець один грош, а от коні і от кобили по два гроші. А на перевози от Німецких воз цілих і от Орминских по четири гроші. То мито Черновьскоє. А у Черновці вози не стрясти, але купець дати свою віру, аже не имаєт заповіданий товар на свой воз: куниці, серебро, воск і коні Добрії земстїи.»
У Сочаві, у літо шестотисячное девятьсот
і шестьнадесятоє літо, октября 8.
