Екскурс в історію
Петро Дорошенко
Народився: 1627 року
Помер: 19 листопада 1698 року
Визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665—1676).
Ставши у 1665 р. гетьманом Правобережної України, поставив собі за мету кінцеве звільнення її від поляків.
1667 р. - завдяки турецьким військам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні.
1668 р. - був проголошений гетьманом України по обидва боки Дніпра. Боровся за незалежну Україну в її етнографічних межах.
Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова.
1660 р. - як полковник чигиринський Дорошенко їздив до Москви, де домагався скасування деяких пунктів Переяславських статей 1659.
1663-1664 рр. — генеральний осавул у гетьмана П. Тетері, з 1665 — полковник Черкаського полку.
10 жовтня 1665 р. - правобережні полковники вибрали Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України, а на початку січня 1666 у Чигирині козацька рада підтвердила вибір старшини.
1665-1666 рр. - Дорошенко був змушений розбити двох претендентів на гетьманську булаву — В. Дрозденка і С. Опару.
Для зміцнення фінансової системи Гетьманщини Дорошенко встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Проводячи політику колонізації незалежних земель, Дорошенко на степовому пограниччі утворив новий Торговицький полк.
Вересень 1670 р. - П.Д. Дорошенко, як санджакбей турецького султана, був змушений розпочати боротьбу зі ставлеником Польщі уманським полковником М. Ханенком.
Протягом 1671 призначений Дорошенко наказним гетьманом О. Гоголь вів воєнні дії проти польської армії і українських загонів М. Ханенка.
1671 р. - пройшов у незначних сутичках між противниками.
Осінь 1671 р. - польська армія на чолі з Яном III Соб'єським повела наступ на Поділля і захопила Брацлав, Могилів, Вінницю.
Весна 1672 р. - розпочалися широкомасштабні воєнні дії. Дорошенко, отримавши воєнну допомогу від Туреччини, перейшов у наступ. У липні козацькі полки, під проводом Дорошенка розгромили на Поділлі під Четвертинівкою козацькі загони М. Ханенка.
27 серпня 1672 р. - об'єднана українсько-турецько-татарська армія, яку очолювали турецький султан Мохамед IV, кримський хан Селім-Гірей, та гетьман Дорошенко здобула фортецю Кам'янець (тепер Кам'янець-Подільський) навідала Хотинську фортецю і рушила в Галичину. На початку вересня 1672 українсько-турецько-татарські війська обложили Львів. Не маючи засобів для продовження війни, польський уряд 5 жовтня 1672 уклав Бучацький мирний договір 1672.
Правобережна Україна знову перейшла під владу Дорошенка, проте ситуація на Правобережжі була надзвичайно складною.
Осінь 1675 р. - на козацькій раді в Чигирині Дорошенко склав гетьманські клейноди, а І. Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві. Але московський уряд вимагав від Дорошенка присяги на лівому березі Дніпра в присутності І. Самойловича і І. Ромодановського, від чого Дорошенко рішуче відмовився.
Осінь 1676 р. - 30-тисячна московська армія і полки І. Самойловича знову обложили Чигирин.
19 вересня 1676 р. - розпочався штурм гетьманської столиці, яку обороняв всього двохтисячний загін серденят. Після кількагодинного запеклого бою Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір.
Після зречення з гетьманства Дорошенко поселився в с. Сосниці (тепер Чернігівська область), проте через деякий час на вимогу царського уряду переїхав до Москви.
1679-1682 рр. - Дорошенко був призначеним вятским воєводою и мешкав беспосередньо у Вятці.
Все життя і діяльність гетьмана Дорошенка, визначного державного і політичного діяча свого часу, були спрямовані на досягнення повної державної незалежності та збереження територіальної єдності України. Власне таку оцінку його діяльності давали такі видатні українські історики як В. Антонович, М. Костомаров, М. Грушевський, Д. Дорошенко та ін. Але перша спроба об’єднати Правобережну і Лівобережну Україну, що її намагався здійснити Гетьман Петро Дорошенко, закінчилась невдало.
